Реріх і Шевченко. Каталог виставки 2000 – 2001 років. Статті та матеріали круглого столу

Увага! Нове надходження!

До залу мистецтвознавчої літератури (ауд. 516) Наукової бібліотеки ЗНТУ надійшла книга «Реріх і Шевченко. Каталог виставки 2000 – 2001 років. Статті та матеріали круглого столу», яку присвячено 190-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка та 130-річчю від дня народження М.К. Реріха. 

До збірника вперше включені документи та матеріали про малодосліджені й невідомі широкому колу читаічв творчі взаємозв’язки      М.К. Реріха та Т.Г. Шевченка, про заснування в Санкт-Петербурзі на квартирі Костянтина Реріха, батька художника, Товариства шанувальників Тараса Шевченка. 

Зв’язки М.К. Реріха з Україною розкривають статті й наукові дослідження різних років. Видання містить каталоги виставки картин     М.К. Реріха «Гімалаї» з фондів Міжнародного  Центру-Музею  ім. М.К.Реріха, яка експонувалася в Національному музеї Тараса Шевченка, тематичної архівних документів та матеріалів виставки «Реріх і Шевченко». Вперше публікуються матеріали круглого столу «Шевченко і Реріх – спадкоємність, співзвуччя, сподвижничество і подвиг Духу в просторі духовно-культурної еволюції» та резюме круглого столу «Захистімо імена та спадщину родини Реріхів». 

«Как бы  я счастлив был увидеть человека, который бы так искренно, нелицемерно полюбил бы мой милый родной язык и мою прекрасную бедную родину».

Т. Шевченко. Дневник

Думи  мої, думи мої.

Квіти мої, діти!

Виростав вас, доглядав вас, -

Де ж мені вас діти?

В Україну ідіть, діти!

В нашу Україну.

Попідтинню, сиротами,

А я – тут загину.

Там найдете щире серце

І слово ласкаве.

Там найдете щиру правду,

А ще, може, й славу…

                                        Т. Шевченко

                        1839, С. -Петербург

Думал, сиротами думы он оставит,

Думам на Вкраину путь судьба укажет –

Козацкую волю воспеть.

Ты пред смертью боялся за думы твои,

Умер ты, но живет твое слово –

Задушевности полно, печали подчас.

Ничего в нем не скрыто дурного.                                                                                                                           М. Рерих                          

                                              1894, С.-Петербург

           «Мои связи с Украйной звязались давно. Гремела труппа Кропивницкого, Заньковецкая, Саксаганский – целая даровитая семья, и чопорный Питер восчувствовал. Украинские песни восхищали, точно бы новая находка. В Академии художеств всегда было много Украинцев, и мы жили дружно.

         Первое впечатление было в Киеве, где мы остановились по пути в Крым. Был яркий праздничный день, я пошел на базар. Тогда еще базар был истинно гоголевским сходбищем. Прекрасные плахты, мониста, шитые сорочки, ленты, ну и шаровары, «як синє море». Накупил плахт, всякой всячины, наслушался звонкой певучей речи и навсегда сохранил память о бандуристах. 

Потом уже в Академии, на украинском вечере, ставил живые картины из «Кобзаря» по эскизам Микешина. Подходит сотрудник «Новостей»: «Вы ведь уроженец Украйны»? Говорю: «Нет, я питерец». «Ну, я все-таки скажу, что вы Украинец – картины-то удачны, видно, любите Шевченко». Так, я сказался украинцем».

М. Рерих. Украйна.

1947, Нагтар, Індія

З розділу «Серія картин Миколи Реріха «Гімалаї»»:

          На виставці в Національному музеї Тараса Шевченка експонувалися 60 робіт Миколи Реріха з серії «Гімалаї» з фондів Міжнародного Центру-Музею ім. М.К. Реріха… 

          Це частина грандіозного циклу художника, що включає в цілому більш ніж півтори тисячи картин. Експоновані твори виконані у майстерні, тамперою на вологому картоні. Це роботи невеликого розміру (близько 30 ^Х 45 см), які не мають крнкретних авторських назві нагадують розчинені навстіж  - у гори – вікна, утворюючи унікальну й дивовижно прекрасну панораму Гімалаїв. 

 

       Картини гімалайського циклу 1937 – 1947 років – це доробок досвідченого митця. Визнаного в усьому світі Майстром гір, один з найяскравіших прикладів постійного пербування художника на перетині світів та просторів – земного й космічного, на межі, де у потужному творчому акті-одкровенні втілюється миттєва і неповторна краса інобуття, що фіксується пензлему ритмі й кольорі, музиці й пластиці потужного співзвуччя. Композиція кожного пейзажу довершена за кольором та рисунком, і глядача охоплює почуття особливої величімайже безкрайого простору, що розгортається перед очима поза  умовними межами простих дерев’яних рамок картин...

 

            Гори Реріха зіткані з особливої світлоносної переливчастої субстанції, організованої різноманітними ритмами.

       Обидва Майстри, Т.Г. Шевченко і М.К. Реріх, дуже тонко відчували світлові знамення природи, своєрідне небесне зодчество, ті нашарування історичної пам’яті, що їх зберігає сама земля, конкретний історичний ландшафт. І можна проводити досить близькі паралелі та вбачати тотожності між циклами історичного пейзажу, сюжетними крмпозиціями, творчим кредо цих митців. Сьогодні ми бачимо, що значення їхнього творчого доробку ще недостатньо вивчене та усвідомлене, але світло духовного виміру впливає на дух багатьох поколінь і закликає у світ справжнього мистецтва, що сягнуло висот божественної краси. 

     Цю і багато інших захопливих книжок ви можете знайти в нашому залі мистецтвознавчої літератури (ауд 516.)!